Слово "технологія" походить від грец. techne, що означає мистецтво, вміння, майстерність, та грец. logos, що означає слово, поняття, вчення.
Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у матеріальних, технічних, трудових факторах виробництва, способах їх поєднання для створення товарів та послуг з певними визначеними вимогами.
Згідно з визначенням ЮНБСКО інформаційні технологи (ІТ) - це комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою та зберіганням інформації, обчислювальну техніку, методи організації взаємодії з людьми та виробничим обладнанням, їх практичне застосування, а також пов'язані з цим обробленням соціальні, економічні і культурні проблеми.
Інформаційна технологія - це система методів, процесів та способів використання обчислювальної техніки і систем зв'язку для створення, збору, передачі, пошуку, оброблення та поширення інформації з метою ефективної організації діяльності людей.
Світова економіка переходить на новий виток свого розвитку, де ІКТ є одним з основних засобів виробництва. Завдяки зниженню операційних витрат Internet усуває пов'язані з відстанями бар'єри, які традиційно визначали місце розташування постачальників послуг і виробників товарів. ІКТ впливає на зростання капіталу, продуктивність праці і підвищення продуктивності факторів виробництва.
Відтак стратегія створення в Україні економічних основ інформаційного суспільства та стимулювання розвитку бізнесу у сфері ІКТ має концентруватися на створенні економічного середовища, сприятливого для інноваційної діяльності та впровадження ІКТ в усіх сферах економіки й суспільного життя. Суть цієї стратегії полягає в тому, що державна політика стимулювання розвитку ІКТ має бути передусім спрямованою на перетворення впровадження та використання цих технологій відповідно до безпосереднього інтересу споживачів, виробників та інвесторів. Це дасть змогу перетворити ІКТ з виокремленої частини національної економіки на органічну складову національної економічної системи.
Стратегія створення в Україні економічних засад інформаційного суспільства передбачає комплекс заходів у податковій, бюджетній, грошово-кредитній, інституційній сферах та щодо розвитку людського капіталу.
Широке застосування ІКТ та збільшення на цій основі доходів суб'єктів господарювання стане підставою для збільшення інвестиційного попиту та попиту на інформаційні продукти й послуги з боку цих суб'єктів. У результаті слід очікувати формування економічної системи, яка самостійно генерує стимули до прискореного розвитку сфери ІКТ, що є базовими в основі становлення й розвитку в Україні інформаційного суспільства.
Властивості IT: цілеспрямованість, доцільність, наявність компонентів та структури, взаємодія із зовнішнім середовищем, системна повнота, регулярність процесів, динамічність.
Упродовж останнього десятиліття відбулося становлення нової науки, що вивчає IT, - ітології її предмет - IT та процеси їх створення й застосування. Ітологія - це така сама фундаментальна наука, як філософія й математика.
IT поєднує об'єкти, дії, правила обробки інформації в індивідуальній та масовій виробничій діяльності. До складу IT входять мікроелектроніка, виробництво комп'ютерів та програмного забезпечення, зв'язок та телефонія, послуги мобільного зв'язку, забезпечення послуг Internet, автоматизація виробництва.
ІГ - це сукупність методів та способів збору, передачі, накопичення, обробки, зберігання інформації. IT можна розглядати в концептуальному плані як методологічний базис формалізації, аналізу та синтезу знань, і в технологічному плані - як інструмент підвищення інтелектуальних можливостей людини.
Саме IT дозволяють перекинути міст між гуманітарними і природничими дисциплінами, здійснити інтеграцію різних галузей знань, духовного світу та матеріального виробництва.
Етапи розвитку інформаційних технологій
Інформаційні технології посідають чільне місце в нашому житті, тому це поняття є багатофункціональним та нечітким. Технологія в перекладі з грецької techne) - мистецтво, майстерність, вміння, що є процесами. Під процесом будемо розуміти сукупність дій, які спрямовані на досягнення певної мети.
Процес визначається вибраною людиною стратегією і реалізовується за допомогою сукупності різноманітних засобів та методів. Наприклад, під технологією матеріального виробництва розуміють процес, який визначається як комплекс засобів і методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини чи матеріалу.
Відповідно, застосовуючи різні технології до одного і того ж матеріалу, можна одержати різні продукти, оскільки технологія змінює первісний стан матеріалу з метою одержання нового матеріального продукту.
Оскільки інформація представляє собою один із найцінніших ресурсів суспільства, вона є не менш важливою, ніж традиційні матеріальні види ресурсів - нафта, газ, корисні копалини, тощо. Процес переробки інформації за аналогією з процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію. Тоді справедливим буде таке означення:
Інформаційна технологія - це процес або сукупність процесів обробки інформації. ІТ можна представити у вигляді схеми.
Оскільки на вході та виході ІТ є не матерія, і не енергія, а інформація, то: інформаційна технологія - це сукупність процесів, що використовує засоби та методи накопичення, обробки і передачі первинної інформації для отримання інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища.
Ця інформація нової якості називається інформаційним продуктом. Схематично процес перетворення інформації в інформаційний, а пізніше і в програмний продукт, можна проілюструвати наступним чином. Під загрозами будемо розуміти сукупність факторів, які створюють небезпеку для цінної інформації, а саме: можливість несанкціонованого доступу і/або розповсюдження.
Якщо метою технології матеріального виробництва є випуск продукції, що задовольняє потреби людини чи системи, то мета інформаційної технології представляється як одержання інформаційного продукту для його аналізу людиною та прийняття на її основі рішень для виконання дій. Як і для матеріального виробництва, різний інформаційний продукт можна отримати, застосовуючи різні технології до вхідної інформації.
Розглянемо означення, що наведено в Законі України " Про національну програму інформатизації" (№74/98 - ВР від 04/02/1998 р.):
Інформаційний продукт (продукція) - документована інформація, яку підготовлено і призначено для задоволення потреб користувачів
Отже, остаточне призначення інформаційного продукту є одним - для потреб людини. Детальніше інформаційні та програмні продукти розглянемо в наступних розділах.
Початком ери інформаційних технологій (ІТ) можна вважати той час, коли людина почала виокремлювати себе серед оточуючого світу: мова, усне відтворення інформації, передавання її за допомогою знаків, звуків - усе це можна назвати першим етапом розвитку інформаційних технологій. До наших часів дійшли його продукти у вигляді наскальних зображень, усної народної творчості, символів на предметах побуту, тощо.
Поява писемності є характерною ознакою другого етапу розвитку інформаційних технологій. Завдяки можливості відтворення інформації на матеріальних носіях (дерев'яні, вкриті воском або глиняні таблички, папірус, шкіра) утворюються перші сховища інформації - бібліотеки. Масовому поширенню інформації сприяла поява і розвиток книгодрукування.
Третім етапом розвитку інформаційних технологій можна назвати період появи і швидкого впровадження механічних засобів обробки, зберігання і передачі інформації, таких як друкарська машинка чи арифмометр.
Відкриття в галузі електрики зробило революцію і в інформаційних технологіях, зумовило перехід до четвертого етапу їх розвитку. З'явилась можливість передачі значних обсягів інформації на великі відстані з достатньо великою швидкістю (телефон, телетайп), зберігання їх на магнітних носіях.
Початок п'ятого етапу розвитку інформаційних технологій пов'язують з появою перших електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) та переходом до електронно-цифрових технологій.
В порівнянні з аналоговими, основною перевагою електронних джерел інформації є їх оперативність і зростаюча масовість (наочний приклад - інформація в мережі Інтернет). Швидкий розвиток комп'ютерної техніки породжує нові форми і методи обробки, зберігання і передавання інформації.
Можна відокремити такі етапи розвитку комп'ютерних інформаційних технологій:
o етап машинних ресурсів (впровадження ЕОМ, програмування в кодах машин);
o етап програмування (мови програмування, пакетна обробка);
o етап нових інформаційних технологій, який характеризується появою ПЕОМ (персональних ЕОМ чи скорочено ПК - персональний комп'ютер), комп'ютерних мереж, АРМів (автоматизованих робочих місць), баз даних, ОLАР-технології (динамічний аналіз даних), Інтернет-технологій, тощо.
Кожна інформаційна технологія орієнтована на обробку інформації певних видів, наприклад, статистичної (електронні таблиці, СУБД ), текстової (текстові редактори), графіки (графічні редактори). Набори пакетів прикладних програм для математичних розрахунків і моделювання, експертні системи і бази знань використовуються в інформаційних системах для розв' язання формалізованих і неформалізованих задач.
Графічне і табличне подання даних часто застосовується як зручний інструмент економічного аналізу під час вивчення стану ринку (зокрема, за допомогою так званих графічних інформаційних систем), а також під час планування й прийняття рішень.
Системи мультимедіа забезпечують роботу з багатьма інформаційними середовищами: нерухомим зображенням і рухомим відео, анімованою комп'ютерною графікою, текстом і звуком.
Гіпертекстові технології відкривають нові, якісно відмінні від традиційних, можливості засвоєння інформації. Вони передбачають переміщення від одних об'єктів інформації до інших з урахуванням їх змістової та семантичної взаємопов'язаності.
Цифрові технології дедалі ширше завойовують і сучасну видавничу справу. Кількість електронних видань поступово наближається до кількості друкованих. Деякі видавництва пропонують читачам книжки чи журнали, які супроводжуються компакт-дисками з відповідною інформацією в електронній формі. Спостерігається стійка тенденція зростання кількості електронних видань, які розповсюджуються через мережу Інтернет. На основі сіткових технологій реалізовано видавничу діяльність під назвою Print-on-Demand (друкування за вимогою), де поєднується традиційне та електронне видавництво.
Проте використання електронних видань має свої проблеми, такі як захист інтелектуальної власності, мінімізація розмірів видання для швидкого розповсюдження через комп'ютерні мережі та зберігання на цифрових носіях, уніфікація видавничих форматів.
Виникнення нових гіпертекстових технологій стало можливим завдяки здешевленню вартості ПК і широкому їх охопленню глобальними комп'ютерними мережами. Інформаційний обмін почав будуватись на основі розподілених баз даних. Програмне забезпечення передбачило вже не лише індивідуальні засоби, а й системи колективного користування, підтримку мультимедіа і тривимірну графіку.
Основними завданнями сучасних ІТ є:
o досягнення універсальності методів комунікацій;
o підтримка систем мультимедіа
o максимальне спрощення засобів спілкування в системі "людина -ПК".
Класифікація інформаційних технологій
Інформаційні технології розглядаються в двох формах подання в наступному вигляді:
1) специфікацій ІТ, наприклад у вигляді стандартів, що описують функціональні можливості або поведінку об'єктів ІТ, синтаксис і семантику мов програмування та ін .;
2) реалізацій ІТ (систем, продуктів, сервісів ІТ, інформаційного змісту або ресурсів, електронних колекцій та ін.), Тобто у вигляді матеріалізованих програмним, інформаційним і (або) апаратним способом сутностей, що є реалізаціями специфікацій ІТ.
Існує ще одне визначення технології, представлене в проектній формі [1], - концентроване вираження наукових знань і практичного досвіду, що дозволяє раціональним чином організувати будь-який процес з метою економії витрат праці, енергії матеріальних ресурсів або ж соціального часу, необхідних для реалізації цього процесу [2 [2]].
Доцільно виділити три основні класи технологій:
1. Виробничі - спрямовані на оптимізацію процесів у сфері матеріального виробництва товарів і послуг та їх суспільного розподілу.
2. Інформаційні - призначені для раціональної організації процесів, що протікають в інформаційній сфері суспільства, включаючи науку, культуру, освіту, засоби масової інформації та інформаційні комунікації.
3. Соціальні - орієнтовані на раціональну організацію соціальних процесів.
Інформаційні процеси знайшли широке застосування в різних сферах діяльності сучасного суспільства. Вони часто є компонентами інших, більш складних процесів - управління, виробництва, соціальних процесів. Для організації цих процесів використовуються і відповідні їм технології - виробничі чи соціальні, тому й інформаційні технології можуть бути компонентами цих більш складних технологій. Головна особливість ІТ полягає в їх цільової спрямованості на оптимізацію інформаційних процесів, тобто процесів, результатом яких є інформація. В якості загального критерію ефективності ІТ будемо використовувати економію соціального (вільного) часу, що витрачається на реалізацію інформаційного процесу, організованого відповідно до вимог та рекомендацій цієї технології.
Наприклад, трата часу (соціального / вільного) на очікування в черзі: до лікаря, у квиткову касу, до податкової інспекції, до юриста і т.д.
Критерій економії соціального часу вимагає в першу чергу вдосконалення найбільш масових інформаційних процесів, оптимізація яких і повинна дати найбільший виграш за цим критерієм саме завдяки їх широкому і багаторазовому використанню.
Інформаційні технології діляться також на класи. Предметні, що забезпечують, функціональні, розподілені, об'єктно-орієнтовані та ін.
Предметні та прикладні інформаційні технології. По застосуванню в предметної області ІТ, реалізовані у вигляді прикладного програмного забезпечення, діляться на предметні та прикладні програми. Предметні додатки являють собою типові пакети програм, призначені для вирішення конкретних завдань, які розробляються у вигляді функціональних підсистем ІС. Прикладами типових програм, що дозволяють вирішувати конкретні завдання, є автоматизовані робочі місця (АРМ) працівників організації.
Автоматизованим робочим місцем називають персональний комп'ютер (ПК), оснащений професійно орієнтованими програмами і розміщений безпосередньо на робочому місці. Його призначення - автоматизація рутинних робіт працівника підприємства.
Прикладами АРМ є АРМ бухгалтера, АРМ складського працівника, АРМ операціоніста банку, АРМ менеджера. Прикладами функціональних підсистем ЕІС служать підсистеми бухгалтерського обліку, підсистеми фінансового планування та аналізу, підсистеми маркетингу, підсистеми персоналу і т.д. В якості прикладів функціональних інформаційних систем можна навести банківські, страхові, податкові та інші системи.
Для створення предметних додатків у вигляді підсистем економічних ІС та АРМ використовуються як ІТ, що забезпечують предметні додатки, так і ІТ загального призначення. Прикладами ІТ, призначених для підтримки предметних додатків, є Project Expert, Marketing Expert і додатки "1C", "Галактика", "Парус", ΒΑAΝ, BaySIS та ін. Для застосування подібних ІТ потрібно налаштування на специфіку конкретної організації і знання предметної області. Отже, для вивчення ІТ, що забезпечують предметні технології, потрібні знання предметної області. Такі ІТ не розглядаються в даному навчальному посібнику.
Прикладні додатки реалізують ІТ загального призначення і мають загальний, універсальний характер. Вони застосовні практично у всіх сферах економічної та управлінської діяльності. Наприклад, текстові, табличні процесори, електронна пошта, Інтернет. Для їх вивчення не потрібне знання предметної області.
Функціональні інформаційні технології. Виділяють такі види інформаційних технологій за функціями застосування: розрахунки, зберігання даних, документообіг, комунікації, організація колективної роботи, допомога у прийнятті рішень.
Для автоматизації типових розрахунків були створені забезпечують предметні технології. Одночасно стали створюватися інформаційні технології, що дозволяють проводити розрахунки в багатьох предметних областях, наприклад електронні таблиці.
Для зберігання даних були розроблені бази даних та системи управління базами даних (СУБД). Надалі збільшення обсягів збережених даних, використання різних пристроїв для зберігання, ускладнення методів управління даними призвело до появи розподіленої обробки даних, інформаційних сховищ.
Документообіг означає, що на комп'ютері повинні вирішуватися завдання систематизації, архівації, зберігання, пошуку і контролю виконання документів. При цьому обробці підлягають всі типи документів, обертаються у сфері діяльності інформаційних працівників. Автоматизація обробки документів починалася з використання текстових, електронних, графічних редакторів, гіпертекстової та мультимедійної технологій, системи управління базами даних. Пізніше з'явилися системи електронного документообігу, що реалізують всі перераховані функції.
Для автоматизації функцій комунікації розроблені мережеві технології, забезпечувані мережевою операційною системою. Для обміну даними між віддаленими користувачами створена електронна пошта.
Для організації колективної роботи окремих груп співробітників і всього підприємства були розроблені технології автоматизації ділових процесів і технології організації групової роботи.
Для підтримки прийняття рішень розроблялися експертні системи і бази знань. В даний час до них відносяться системи підтримки прийняття рішень, ділові інтелектуальні технології вибору аналітичних даних і аналітичні системи.
За типом оброблюваних даних розрізняють текстові, табличні, графічні дані, мультимедійні, геоінформаційні та управлінські технології. Текстові дані обробляються текстовими процесорами і гіпертекстової технологією. Числові дані - табличними процесорами, СУБД. Графічні дані - дво- і тривимірними графічними процесорами. Мультимедійні технології і відеоконференції обробляють всі типи даних, включаючи об'єкти реального часу: звук і відео. Геоінформаційні технології - всі типи даних, включаючи географічні та просторові дані. Знання використовуються в експертних системах, системах підтримки прийняття рішень, аналітичних системах, що відносяться до управлінських технологій.
Залежно від способу передачі даних можна виділити мережеві і немережеві інформаційні технології.
Мережеві інформаційні технології забезпечуються мережевою операційною системою. До них відносяться електронна пошта, розподілена обробка даних, інформаційні сховища, електронний документообіг, мережеві технології Intranet, Intranet / Internet, а також відеоконференції та системи підтримки прийняття рішень.
Інформаційні технології, що працюють під управлінням операційної системи на одному персональному комп'ютері, є немережевими. До них відносяться технології електронного офісу (за винятком електронної пошти): текстові редактори, електронні таблиці, бази даних і графічні процесори.
За способом об'єднання виділяють інтегровані інформаційні технології та інтегровані інформаційні системи.
Інтегрована інформаційна технологія являє собою сукупність окремих технологій з розвиненою інформаційною взаємодією між ними. Звичайно окремі технології реалізуються одним додатком, наприклад за допомогою електронного офісу.
Інтегрована інформаційна система являє собою злиття (конвергенцію, об'єднання) інтегрованих технологій з розвиненою інформаційною взаємодією між ними в єдину систему. При цьому відбувається ускладнення та інтеграція виконуваних функцій, важко виокремити початкові технології.
Прикладом інтегрованої інформаційної системи є інформаційне сховище.
Об'єктно-орієнтовані інформаційні технології. Об'єктно-орієнтований метод на сучасному етан розвитку інформатики є провідним і найбільш перспективним при побудові ІТ і в програмуванні як на мовах високого рівня, так і в рамках ІТ. Виділяють наступні етапи створення об'єктно-орієнтованого продукту: аналіз, проектування, еволюція, модифікація. Ітераційний характер об'єктно-орієнтованого продукту дозволяє безболісно вносити зміни у вже налагоджену програму.
Область об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування ІТ включає такі поняття, як: програмування, ЕОМ, програмне забезпечення ЕОМ, модель, об'єктно-орієнтоване програмування, об'єктно орієнтований аналіз, об'єктно-орієнтована декомпозиція, об'єктно-орієнтоване проектування, еволюція об'єктно-орієнтованого продукту, модифікація, об'єкт, подія, стан, поведінку, індивідуальність, зв'язок, інформаційна модель, модель станів, таблиця переходів в стану, модель процесів, модель взаємодії об'єктів, діаграма об'єкта, мова програмування, семантика мови програмування, синтаксис мови програмування, оператори мови програмування, структури даних, основні алгоритмічні конструкції, процедури та функції, сортування і пошук, модулі, інкапсуляція, спадкування, поліморфізм, повідомлення, динамічна організація пам'яті, структура ЕОМ, функціонування ЕОМ, модель (програмна) віртуальної машини, нотація, математичні об'єкти, інтерфейсні об'єкти.
Можна взяти інші критерії і отримати інші класифікації ІТ. Залежно від критерію класифікації одна і та ж технологія може бути віднесена до різних класів.
Класифікація інформаційних технологій
Інформаційні технології розглядаються в двох формах подання в наступному вигляді:
1) специфікацій ІТ, наприклад у вигляді стандартів, що описують функціональні можливості або поведінку об'єктів ІТ, синтаксис і семантику мов програмування та ін .;
2) реалізацій ІТ (систем, продуктів, сервісів ІТ, інформаційного змісту або ресурсів, електронних колекцій та ін.), Тобто у вигляді матеріалізованих програмним, інформаційним і (або) апаратним способом сутностей, що є реалізаціями специфікацій ІТ.
Існує ще одне визначення технології, представлене в проектній формі [1], - концентроване вираження наукових знань і практичного досвіду, що дозволяє раціональним чином організувати будь-який процес з метою економії витрат праці, енергії матеріальних ресурсів або ж соціального часу, необхідних для реалізації цього процесу [2 [2]].
Доцільно виділити три основні класи технологій:
1. Виробничі - спрямовані на оптимізацію процесів у сфері матеріального виробництва товарів і послуг та їх суспільного розподілу.
2. Інформаційні - призначені для раціональної організації процесів, що протікають в інформаційній сфері суспільства, включаючи науку, культуру, освіту, засоби масової інформації та інформаційні комунікації.
3. Соціальні - орієнтовані на раціональну організацію соціальних процесів.
Інформаційні процеси знайшли широке застосування в різних сферах діяльності сучасного суспільства. Вони часто є компонентами інших, більш складних процесів - управління, виробництва, соціальних процесів. Для організації цих процесів використовуються і відповідні їм технології - виробничі чи соціальні, тому й інформаційні технології можуть бути компонентами цих більш складних технологій. Головна особливість ІТ полягає в їх цільової спрямованості на оптимізацію інформаційних процесів, тобто процесів, результатом яких є інформація. В якості загального критерію ефективності ІТ будемо використовувати економію соціального (вільного) часу, що витрачається на реалізацію інформаційного процесу, організованого відповідно до вимог та рекомендацій цієї технології.
Наприклад, трата часу (соціального / вільного) на очікування в черзі: до лікаря, у квиткову касу, до податкової інспекції, до юриста і т.д.
Критерій економії соціального часу вимагає в першу чергу вдосконалення найбільш масових інформаційних процесів, оптимізація яких і повинна дати найбільший виграш за цим критерієм саме завдяки їх широкому і багаторазовому використанню.
Інформаційні технології діляться також на класи. Предметні, що забезпечують, функціональні, розподілені, об'єктно-орієнтовані та ін.
Предметні та прикладні інформаційні технології. По застосуванню в предметної області ІТ, реалізовані у вигляді прикладного програмного забезпечення, діляться на предметні та прикладні програми. Предметні додатки являють собою типові пакети програм, призначені для вирішення конкретних завдань, які розробляються у вигляді функціональних підсистем ІС. Прикладами типових програм, що дозволяють вирішувати конкретні завдання, є автоматизовані робочі місця (АРМ) працівників організації.
Автоматизованим робочим місцем називають персональний комп'ютер (ПК), оснащений професійно орієнтованими програмами і розміщений безпосередньо на робочому місці. Його призначення - автоматизація рутинних робіт працівника підприємства.
Прикладами АРМ є АРМ бухгалтера, АРМ складського працівника, АРМ операціоніста банку, АРМ менеджера. Прикладами функціональних підсистем ЕІС служать підсистеми бухгалтерського обліку, підсистеми фінансового планування та аналізу, підсистеми маркетингу, підсистеми персоналу і т.д. В якості прикладів функціональних інформаційних систем можна навести банківські, страхові, податкові та інші системи.
Для створення предметних додатків у вигляді підсистем економічних ІС та АРМ використовуються як ІТ, що забезпечують предметні додатки, так і ІТ загального призначення. Прикладами ІТ, призначених для підтримки предметних додатків, є Project Expert, Marketing Expert і додатки "1C", "Галактика", "Парус", ΒΑAΝ, BaySIS та ін. Для застосування подібних ІТ потрібно налаштування на специфіку конкретної організації і знання предметної області. Отже, для вивчення ІТ, що забезпечують предметні технології, потрібні знання предметної області. Такі ІТ не розглядаються в даному навчальному посібнику.
Прикладні додатки реалізують ІТ загального призначення і мають загальний, універсальний характер. Вони застосовні практично у всіх сферах економічної та управлінської діяльності. Наприклад, текстові, табличні процесори, електронна пошта, Інтернет. Для їх вивчення не потрібне знання предметної області.
Функціональні інформаційні технології. Виділяють такі види інформаційних технологій за функціями застосування: розрахунки, зберігання даних, документообіг, комунікації, організація колективної роботи, допомога у прийнятті рішень.
Для автоматизації типових розрахунків були створені забезпечують предметні технології. Одночасно стали створюватися інформаційні технології, що дозволяють проводити розрахунки в багатьох предметних областях, наприклад електронні таблиці.
Для зберігання даних були розроблені бази даних та системи управління базами даних (СУБД). Надалі збільшення обсягів збережених даних, використання різних пристроїв для зберігання, ускладнення методів управління даними призвело до появи розподіленої обробки даних, інформаційних сховищ.
Документообіг означає, що на комп'ютері повинні вирішуватися завдання систематизації, архівації, зберігання, пошуку і контролю виконання документів. При цьому обробці підлягають всі типи документів, обертаються у сфері діяльності інформаційних працівників. Автоматизація обробки документів починалася з використання текстових, електронних, графічних редакторів, гіпертекстової та мультимедійної технологій, системи управління базами даних. Пізніше з'явилися системи електронного документообігу, що реалізують всі перераховані функції.
Для автоматизації функцій комунікації розроблені мережеві технології, забезпечувані мережевою операційною системою. Для обміну даними між віддаленими користувачами створена електронна пошта.
Для організації колективної роботи окремих груп співробітників і всього підприємства були розроблені технології автоматизації ділових процесів і технології організації групової роботи.
Для підтримки прийняття рішень розроблялися експертні системи і бази знань. В даний час до них відносяться системи підтримки прийняття рішень, ділові інтелектуальні технології вибору аналітичних даних і аналітичні системи.
За типом оброблюваних даних розрізняють текстові, табличні, графічні дані, мультимедійні, геоінформаційні та управлінські технології. Текстові дані обробляються текстовими процесорами і гіпертекстової технологією. Числові дані - табличними процесорами, СУБД. Графічні дані - дво- і тривимірними графічними процесорами. Мультимедійні технології і відеоконференції обробляють всі типи даних, включаючи об'єкти реального часу: звук і відео. Геоінформаційні технології - всі типи даних, включаючи географічні та просторові дані. Знання використовуються в експертних системах, системах підтримки прийняття рішень, аналітичних системах, що відносяться до управлінських технологій.
Залежно від способу передачі даних можна виділити мережеві і немережеві інформаційні технології.
Мережеві інформаційні технології забезпечуються мережевою операційною системою. До них відносяться електронна пошта, розподілена обробка даних, інформаційні сховища, електронний документообіг, мережеві технології Intranet, Intranet / Internet, а також відеоконференції та системи підтримки прийняття рішень.
Інформаційні технології, що працюють під управлінням операційної системи на одному персональному комп'ютері, є немережевими. До них відносяться технології електронного офісу (за винятком електронної пошти): текстові редактори, електронні таблиці, бази даних і графічні процесори.
За способом об'єднання виділяють інтегровані інформаційні технології та інтегровані інформаційні системи.
Інтегрована інформаційна технологія являє собою сукупність окремих технологій з розвиненою інформаційною взаємодією між ними. Звичайно окремі технології реалізуються одним додатком, наприклад за допомогою електронного офісу.
Інтегрована інформаційна система являє собою злиття (конвергенцію, об'єднання) інтегрованих технологій з розвиненою інформаційною взаємодією між ними в єдину систему. При цьому відбувається ускладнення та інтеграція виконуваних функцій, важко виокремити початкові технології.
Прикладом інтегрованої інформаційної системи є інформаційне сховище.
Об'єктно-орієнтовані інформаційні технології. Об'єктно-орієнтований метод на сучасному етан розвитку інформатики є провідним і найбільш перспективним при побудові ІТ і в програмуванні як на мовах високого рівня, так і в рамках ІТ. Виділяють наступні етапи створення об'єктно-орієнтованого продукту: аналіз, проектування, еволюція, модифікація. Ітераційний характер об'єктно-орієнтованого продукту дозволяє безболісно вносити зміни у вже налагоджену програму.
Область об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування ІТ включає такі поняття, як: програмування, ЕОМ, програмне забезпечення ЕОМ, модель, об'єктно-орієнтоване програмування, об'єктно орієнтований аналіз, об'єктно-орієнтована декомпозиція, об'єктно-орієнтоване проектування, еволюція об'єктно-орієнтованого продукту, модифікація, об'єкт, подія, стан, поведінку, індивідуальність, зв'язок, інформаційна модель, модель станів, таблиця переходів в стану, модель процесів, модель взаємодії об'єктів, діаграма об'єкта, мова програмування, семантика мови програмування, синтаксис мови програмування, оператори мови програмування, структури даних, основні алгоритмічні конструкції, процедури та функції, сортування і пошук, модулі, інкапсуляція, спадкування, поліморфізм, повідомлення, динамічна організація пам'яті, структура ЕОМ, функціонування ЕОМ, модель (програмна) віртуальної машини, нотація, математичні об'єкти, інтерфейсні об'єкти.
Можна взяти інші критерії і отримати інші класифікації ІТ. Залежно від критерію класифікації одна і та ж технологія може бути віднесена до різних класів.
Коментарі
Дописати коментар