Крижані квіти

В Арктиці існує неймовірна явище – квіти з льоду. Таким словосполученням вчені люблять називати кристали, висота яких дорівнює декільком сантиметрам. Вони утворюються на поверхні тонкого льоду. Вважається, що є кілька способів утворення кристалів. Один із способів – це з повітря, яке перенасичене вологою. Вода конденсується на крижаній поверхні у вигляді кристалів. За таким принципом формуються кристали інею.

Ще один спосіб – це коли солона вода починає підніматися по крижаних порам. Тоді на поверхні льоду виростають соляні кристали. Два професори з університету в Кембриджі, які працюють в Інституті теоретичної фізики, – Грей Уорстер і Роберт Стайл – з’ясували, що насправді ні сіль, ні волога тут не грають ніякої ролі. 

Коли вчені виконали теоретичні розрахунки і перевірили їх в умовах лабораторії, то зрозуміли, що для зростання крижаних квітів необхідно дві умови: тонкість шару льоду і велика різниця в температурних режимах між льодом і повітрям (мінімум в 20° С). Таким чином, можна зробити висновок, що квіти з льоду можуть утворитися і в прісних водоймах.

Уорстер нагадав, що вода не тільки на Північному полюсі може потрапити в умови, коли відбувається сублімування – це означає, що вода починає переходити з твердої форми в газоподібну. Завдяки такому явищу на морозі може висихати білизну.

Але якщо температура повітря опускається нижче -20 градусів, а температура повітря становить близько 0 градусів, то навіть при безвітряній погоді біля поверхні льоду формуватиметься шар, перенасичений вологою. Така волога, коли стикається з холодним повітрям, починає різко охолоджуватися і знову конденсуватися на крижаній поверхні, утворюючи кристали. Через якийсь час осідають соляні аерозолі на крижаних кристалах. Саме від такого явища з’явилася теорія росту кристалів, пов’язана з сіллю.

Професор Уорстер додає, що такі кристали з льоду зовсім не довговічні. Вони ростуть лише на поверхні тонкого, свіжоутвореного льоду. Тривалість їх життя підтримується необхідною товщиною шару, який перенасичений вологою.